13 березня 2025 року
виповнюється 65 років Юрію Андруховичу — письменнику, якого жартома називають
"патріархом української літератури".
Він відомий своїми
романами, поезією та публіцистикою. Основні теми творів — ідентичність,
культура та політика України. Лауреат багатьох літературних премій. Андрухович справив великий вплив на сучасну українську
літературу, його часто називають одним із головних українських
письменників-постмодерністів. Творчість Юрія Ігоровича має значний вплив на
сучасний літературний процес в Україні. З його ім`ям пов`зані перші факти
зацікавленості сучасною українською літературою на Заході.
Пропонуємо ознайомитись з творчічстю письменника та радимо прочитати його книги

«Таємниця». Цей роман написаний в жанрі, який сам автор
називає "Замість роману". Дамо цитату з передмови: "Ми вибрали
останній тиждень березня, сім днів. Щоранку він приходив до мого тимчасового
африканського помешкання на Штуттґартер Плятц, 22 і щовечора повертався до себе
на схід Берліну. Щодня ми проговорювали по 8 - 10 годин і між нами був його
диктофон. Звичайно, сказати "проговорювали" буде неточністю: говорив
переважно я, а він переважно ставив запитання. При цьому ми поступово спорожнювали
від одної до двох з половиною пляшок котрогось із наших улюблених бренді.
Кожного з цих днів ми проживали (я повторно) певний добрячий шматок мого життя.
Остаточне розуміння сього, що зі мною насправді відбувалося в усі ті роки,
далекі і ближчі, приходило, як і сп'яніння, щойно наприкінці дня, увечері. А
назавтра ми, просвітлені й очищені, бралися за наступний шматок. І так було
протягом усіх днів за винятком сьомого. На сьомий день ми домовилися поїздити
Берліном. Ми різко змінювали ландшафти, соціальні уклади, напрямки руху і
засоби пересування, ми говорили про все на світі, а його диктофон - попри
офіційно проголошений нами день заслуженого спочинку - завжди лишався
увімкнутим". "Він" – це Еґон Альт. Sapienti sat.
«РадіоНіч» – найгостросюжетніший, а водночас найліричніший твір Юрія Андруховича.
Простір, у якому авантюрний роман зустрічається з фентезі, а Девід Бові – з
мандрівними музикантами Середньовіччя
Як і в «реальній
дійсності», ще одна революція зазнала поразки. Можливо, тому, що втратила свого
загадкового лідера. Йосип Ротський (не плутати ні з Йосіфом Бродським, ні з
Йозефом Ротом), музичний герой барикад, змушений хоч кудись утікати, приміряючи
на себе долю багатьох інших Йосипів. Його переслідують, і режимні спецслужби –
це лише пів біди. Є ще недоречна любов, з якою не звладати, і банківська
таємниця, з якою не впоратися. В’язничний досвід і мимовільно успішний теракт.
А також розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем. Останній
сховок, звідки дозволено вести нічний етер. Чи справді останній?..

«Коханці Юстиції» - паранормальний роман, у якому окремі
життєписи з притаманною автору композиційно-стилістичною майстерністю
об’єднуються в художню цілість і аж волають про восьми-з-половиною-серійну
кінематографічну реалізацію. Родинно-побутові і політичні вбивства, зґвалтування
і грабунки, розбещення малолітніх і загадкове відокремлення голови, ідейні
зради і зради заради ідеї, закладені різним дияволам душі й не завжди
справедливі, але часто жахливі покарання. Чого ще треба, щоб читач відчув себе
благим і з насолодою усвідомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями
примхливої Юстиції? Та вже - за старою доброю традицією - й над автором, якому
спало на думку увічнити таких пропащих істот.