ПАМ'ЯТАЄМО. СЛАВИМО. ВШАНОВУЄМО.

Друга світова війна 1939-1945 рр. стала найбільшою трагедією людства у XX ст.. Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом, ставши однією з націй-переможниць. Низький уклін, вічна пам'ять і слава визволителям, котрі зі зброєю в руках захистили свободу і незалежність нашої країни, і трудівникам тилу, які самовіддано працювали задля Перемоги!

ЄС НА КНИЖКОВІЙ ПОЛИЦІ

   Вороновицька бібліотека завдяки проекту "Інформаційна підтримка ЄС - бібліотекам для дітей та юнацтва в Україні" отримала методичні матеріали від Представництва Європейського Союзу в Україні. Завдяки їм, маємо змогу надати користувачам нові знання про Європейський Союз, європейську інтеграцію України, відповідні інформаційні ресурси, які ви зможете побачити в облаштованому інформаційному куточку.

ПАМ'ЯТЬ І ВДЯЧНІСТЬ

Про Чорнобильську катастрофу, її наслідки та подолання сказано і написано немало. Різного, об'єктивного, правдивого, сумнівного і навіть відверто тенденційного. катастрофа на ЧАЕС сколихнула світ не лише своєю величною руйнівною силою, а й мужністю тих, хто першими зіткнувся з її страхітливими наслідками. Їх називають по-різному : чорнобильці, ліквідатори, вогнеборці..., але вони лишаються героями, які ціною власного життя врятували мільйони.

ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ ЧОРНОБИЛЯ
КНИГИ ПРО ЧОРНОБИЛЬ

• Іван Драч "Чорнобильська мадонна" – поема про аварію на Чорнобильській АЕС.
• Євген Гуцало "Діти Чорнобиля" – розповіді про трагічне життя дітей, які постраждали внаслідок катастрофи.
• Людмила Павленко "Невидима смерть" – повість розповідає про трагічні події Чорнобильської аварії.
• Володимир Яворівський "Марія з полином в кінці століття" – роман написаний на основі кореспондентської роботи автора в тридцятикілометровій зоні під час аварії.
• Вірина Л. "Тієї вогненної ночі: Чорнобильська оповідь". В книжці розповідається про лейтенанта пожежної частини Володимира Правика, якому за подвиг під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС посмертно надано звання Героя Радянського Союзу.
• Даєн Л. "Чорнобиль – трава гірка" – документальна повість. Ця повість про Героя Радянського Союзу, начальника воєнізованої пожежної частини Чорнобильської АЕС Леоніда Петровича Телятникова та його товаришів-пожежників, які першими гасили пожежу на станції.
• Ковалевская Л. "Чорнобильський щоденник (1986-1987 рр.) – замітки публіциста. Автор аналізує причини аварії та різні аспекти функціонування атомної енергетики в країні.
• Медведєв Г. "Чорнобильський зошит" – документальна повість. Повість про мужність, скорботу людей, які опинились в Зоні страшної стихії, про конкретні факти Чорнобильської трагедії.
• "Сталкери" – документальна розповідь. Ця книжка написана на основі свідчень постраждалих від катастрофи на ЧАЕС.
• Тараканов М. "Особлива зона" – документальна повість. Автор — учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — проникливо розповідає про нелегкі випробування, які випали на долю солдатів, сержантів, офіцерів.
• "Чорнобиль. Дні випробувань: книга свідчень" – вірші, розповіді, уривки з романів та повістей, інтерв'ю. Збірка творів про аварію на ЧАЕС та перспективи розвитку атомної енергетики в Україні..
• Ястремський М. "Вінничани з полином у серці"  - ця Книга-данина пам'яті землякам-подолянам, які чесно і самовіддано виконали свій громадський службовий обов'язок, рятуючи Землю, Небо, Життя.

КАМЕРТОН ПОЕЗІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО

Вороновицька бібліотека долучилася до обласного конкурсу-флешбук "Камертон поезії Ліни Костенко"

                                                   https://youtu.be/6_h_t8thOUk

ПАМ'ЯТЬ... НЕТЛІННА І ВІЧНА

13 березня 76 років пройшло з того березневого дня, коли замовкли останні постріли гармат, розриви снарядів і прийшов довгоочікуваний мир. У цей день у Вороновицькій бібліотеці відбувся вечір пам'яті " Пам'ять... Нетлінна і вічна", щоб відзначити 76 річницю з дня визволення селища Вороновиці. 
Під час окупації в селищі відбувалися масові арешти, насильне вивезення жителів в Німеччину, розстріли єврейського населення.
Користуючись документами, ми мали можливість повернутися у той далекий 1941 рік.
"Після евакуації населення 21 липня 1941 року в понеділок в 9 годин ранку війська Червоної Армії відійшли за межі сільради і того ж дня в 11 годин дня Вороновицю заняли німецькі окупанти.

8 січня 1944 року в 23 години 40 хвилин війська Червоної Армії звільнили територію Степанівського цукрозаводу, який за адмінподілом входив  до складу Вороновицької сільської ради.

9 січня 1944 року до 12 години дня все містечко та його околиці були повністю звільненні від німецьких загарбників. Отримавши підтримку в танках та живій силі, 10 січня 1944 року німці розпочали контрнаступ з північно-західної частини району. Відступаючи на нові вигідні позиції війська Червоної Армії 11 січня 1944 року залишили містечко Вороновиця і повернулися 13 березня 1944 року звільнивши назавжди від німецької навали."

Своїми спогадами про свого дядю Героя Радянського Союзу Олійника Григорія Микитовича поділився племінник Олійник Леонід Васильович, а про подвиги свого батька Кавалера трьох орденів Слави Кекуха Василя Ілліча розповів Кекух Олександр Васильович.

 

 

ПІСНЯ СПРЯМОВАНА В МАЙБУТНЄ

4 березня до  205 - річниці з дня народження видатного прогресивного діяча української культури першої половини XIX ст. композитора Михайла Вербицького у Вороновицькій бібліотеці для учнів 8-А класу Вороновицького ліцею був проведений усний журнал "Пісня спрямована в майбутнє". Діти ознайомилися із життям та творчістю автора музики до гімну "Ще не вмерла Україна..."
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, які навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. Чубинському вона дуже сподобалась, через пів години він показав свій текст пісні "Ще не вмерла Україна", яку тут же гуртом проспівали на сербський мотив.
Перше виконання твору "Ще не вмерла Україна" як гімну відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвячений Тарасу Шевченку. Первісну музику Михайло Вербицький написав для солоспіву в супроводі гітари, а вже згодом підготував її до хору.
Спочатку "Ще не вмерла Україна" був віршем, що був написаний на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині, де вже були певні традиції створення патріотичних пісень.
Саме як національний гімн "Ще не вмерла Україна" визнався Іваном Франком, Лесею Українкою, трудовими українськими громадами в різних куточках світу. Особливо широко шанували і виконували цей гімн, бо його авторами були наддніпрянець і галичанин - це підкреслювало соборність українських земель. Як державний гімн законодавчо закріплений ухвалою сейму Карпатської України в 1939 році.

 

НЕБЕСНІЙ СОТНІ ШАНА І ПОВАГА...

 Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 – 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті. Їх назвали Небесною Сотнею –  українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.
У Вороновицькій бібліотеці презентовано фото-виставку "Небесній сотні шана і повага", на якій представлено фотографії та інформація про ті трагічні, для нашої країни, дні.