МУЖНІСТЬ. ПАМ'ЯТЬ. СПІВЧУТТЯ.

27 травня біля Братської могили « Жертв фашизму», де було розстріляно понад 2000 єврейського населення, відбулася година пам'яті, на якому були присутні: голова Вороновицької ТГ та працівники культури.

Директор КЗ "Публічна бібліотека Вороновицької селищної ради" Оксана Юрченко розповіла історію розстрілу євреїв у Вороновиці.

Події, які ми сьогодні скорботно згадуємо, сталися 79 років тому. Тут і досі стогне земля, плаче небо, і тремтять дерева. 27 травня 1942 року біля Степанівського цукрозаводу було розстріляно 270 єврей.

...Вороновиця. Селище окуповано нацистами 21 липня 1941 р. За німецькими даними у серпні 1941 р. в селищі було зареєстровано понад тисячу євреїв. Після включення Вороновиці в гебіт Немирів в містечко зігнали євреїв з навколишніх сіл.

Все частіше у Вороновиці з'являлися чутки про розстріл єврейського населення.

Ранком місцеві поліцаї, гестапівці які прибули із Вінниці оточили центр містечка. Всім євреям було наказано взяти із собою цінності, речі і зібратися на центральній вулиці.

Більшість зібралися. Командував зборами начальник районної поліції Танас Бойко, який потім утік із німцями, комендант Вороновиці - гестаповець Лоренс, начальник районної управи - Кузюк.

Поліція і німці розпочали обшук єврейських будинків, горищ, льохів. В двох будинках знайшли двох жінок з дітьми. Їх били і пригнали до натовпу. Усіх зігнали в приміщення костелу. Молодих жінок та дівчат проводили через великий зал костелу до прибічних прибудов. Їх гвалтували. Спочатку німці, а потім віддавали поліцаям.

Ранком, наступного ранку всіх вивели з костелу на вулицю і повели шосейною дорогою у напрямку Степанівського цукрозаводу. Змучені за ніч люди ледь йшли. Деякі чоловіки-євреї несли на руках змучених отою страшною люттю дівчат. Літні люди молилися, просили у Бога захисту.

Розстріл мав систему, мав німецький порядок. Брали по 20-30 чоловік, ставили біля ями і вбивали. Немовлят не розстрілювали, їх кидали в яму живими, на них патронів не витрачали, а матерів заставляли дивитися, як вбивають їхніх дітей.

Крик і плач, молитви і стогін було чути далеко до місця розстрілу. Після розстрілу поліцаї засипали яму землею. Одяг убитих завантажували у машину і їхали у центр містечка.

Через декілька годин жителі заводського селища бачили, як ще довго над вбитими рухалася земля рясно полита кров'ю.

А в цей день, і в наступний на центральній площі у Вороновиці поліція влаштовувала розпродаж речей . Антикваріат, цінні речі забирали німці...

Загалом, у Вороновиці були знищенні євреї не тільки Вороновиці, але і євреї навколишніх сіл.

12 листопада 1941 р. нацисти розстріляли 630 євреїв;

3 грудня 1941 р — 380 євреїв;

27 травня 1942 р. — 270 євреїв.

У 1942-1943 рр. у селищі знаходився єврейський трудовий табір, в'язні якого (в основному, євреї з румунської зони окупації - 500 євреїв) використовувалися на ремонті і будівництві дороги Вінницької ділянки 4-ї Берлінської автостради (Вінниця-Таганрог). У вересні 1942 р. в Вороновицькому трудовому таборі було вбито старих і дітей.

На хуторі Дальнім неподалік МТС (машино-тракторної станції) 30 січня 1943 року було розстріляно 280 євреїв. 24 травні 1943 року трудовий табір був ліквідований шляхом розстрілу біля Степанівського цукрозаводу 270 євреїв, які залишились.

Багато питань з'являлося , чому євреї не боролися за свою свободу, чому вони не чинили опір? Духовний опір виявлявся в прагненні вижити, зберегти своїх дітей, культуру і національну самобутність. Для цього таємно вели щоденники, переписували книги, за колючим дротом не забували про виховання дітей, намагаючись зберегти для майбутніх поколінь свідоцтва про страждання жертв, про злочини нацистів, місцевих фашистів та зрадників.

Нехай навічно збережеться пам’ять про страждання і катування вбитих дітей, жінок, старих, а світла пам’ять замучених, буде грізною пересторогою, нехай попіл спалених стукає в серцях живих та закликає до братерства людей і народів.

 

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

  День вишиванки – свято багаторівневе. Найпростіше в ньому – красиві та усміхнені українці. Та насправді одягнути вишиванку – це не тільки гарно виглядати, це оприлюднювати свою любов до українського народу, його історії, сьогодення та майбутнього . Нехай це свято зітре кордони й об'єднує українців по всьому світу. Чудового настрою та різнобарвних вражень!

ДІЗНАЙСЯ ПРО ЄВРОПУ БІЛЬШЕ

  З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. День Європи для України означає багато чого, адже наша країна прагне стати повноцінною європейською державою. Це свято нам вкотре нагадує, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного з нас. У переддень свята у бібліотеках відбулися різноманітні заходи :

У Публічній бібліотеці Вороновицької селищної ради відбувся веб-калейдоскоп цікавих фактів "Мандруємо країнами Європи".

У Побережненській бібліотеці була проведена вікторина "Ми пізнаємо Європу".

Гуменська бібліотека, до уваги користувачів, презентувала книжкові виставки: "Ми пізнаємо Європу", "Письменники Європи-Дітям".

  У Воловодівській бібліотеці була проведена година спілкування "Європейський Союз очима українських дітей" (для дітей дитячого садочку) та представлена книжкова виставка "Подорож казковою Європою". 

                          

СІМ'Я - ТЕРИТОРІЯ ЛЮБОВІ

 

  Сім’я – це основа суспільства.  15 травня українці відзначають Міжнародний день сім’ї. Свято було засновано постановою ООН з метою звернути увагу на проблеми сім’ї, як базового осередку суспільства. З нагоди міжнародного дня сім'ї у публічній бібліотеці Вороновицької селищної ради представлена  книжкова виставка "Сім'я - територія любові".

З незапам’ятних часів сім’я була і залишається основою основ, як запорука продовження роду, виховання дітей, майбутніх громадян своєї країни.

  .

ІСТОРІЯ ЗАГУБЛЕНОГО КОХАННЯ

Ніхто достеменно не знає, що таке щастя. Миттєвість? Спалах? Стан умиротвореності? Щось інше? У книзі Степана Процюка «Троянда ритуального болю» чимало йдеться про загублені кохання головного героя , Василя Стефаника, його пошук Жінки свого життя, його болісні втрати найдорожчого і їхні можливі причини. Можливо, саме таку особисту біографію Стефаника вибрала трансцендентна воля для того, щоб він виконав своє покликання… До вашої уваги уривок з книги.

БЕТХОВЕН УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА

14 травня у рамках відзначення 150-ї річниці від дня народження видатного українського письменника, громадського діяча, майстра психологічної новели Василя Стефаника, Публічна бібліотека Вороновицької селищної ради підготувала віртуальну виставку про життя та творчість письменника.Творчість В. Стефаника – одне з найвищих досягнень української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Селянський син за походженням, соціаліст за переконанням, інтернаціоналіст за духом, Стефаник залишив нам високохудожні твори про селянське життя в капіталістичному суспільстві. Володарем дум селянських і поетом мужицької розпуки називали Стефаника за глибоке знання селянської душі і правди життя.

БЕТХОВЕН УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА

Прочитать другие публикации на Calaméo

ПРО МУЖНІСТЬ, ГЕРОЇЗМ ТА ПЕРЕМОГУ

"Сьогодні на серцях рясно цвітуть маки у пам’ять про Другу світову війну.  В руках - свічки та квіти на знак пошани загиблим воїнам. У думках – два слова "Ніколи знову!"...

Бібліотеки Вороновицької територіальної громади,  провели ряд заходів присвячених   Дню пам'яті  та примирення і  Дню перемоги.

Бібліотека с. Обідне - книжково -елюстративна виставка "Безсмертям осяяний подвиг" .

Бібліотека с.Тростянець - виставка-реквієм "Дух Перемоги-в тім, що маємо крила..."

Довгополівська сільська бібліотека - виставка-інсталяція "Слави вічної вогонь".

     

Бібліотека с.Гуменне  книжкова виставка "Про війну із книжок ми читаємо".

Бібліотека с.Шендерів -  година пам'яті "Невмируще світло великого подвигу".

Воловодівська сільська бібліотека - патріотична мандрівка "Не загасити пам'яті вогонь".

В Оленівській бібліотеці була представлена виставка-інсталяція " 1941-1945"