Вороновицька бібліотека долучилася до обласного конкурсу-флешбук "Камертон поезії Ліни Костенко"
- Головна сторінка
- ІСТОРІЯ СЕЛИЩА
- ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕКИ
- КНИЖКОВИЙ ГІД
- ЛЯЛЬКОВИЙ ГУРТОК "ЖИВА КНИГА"
- НАВЧАННЯ З ІТ
- КОНКУРСИ
- ЧИТАЧІ БІБЛІОТЕКИ
- СТРУКТУРА ПУБЛІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ ВОРОНОВИЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
- БЕЗБАР'ЄРНІСТЬ У СЕРЦІ, У ДУМКАХ, У ДІЯХ!
- ВЕТЕРАН PRO
- МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я: ПІДТРИМКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ
- КАДРИ НАШОЇ ІСТОРІЇ
неділя, 15 березня 2020 р.
ПАМ'ЯТЬ... НЕТЛІННА І ВІЧНА
13 березня 76 років пройшло з того березневого дня, коли замовкли останні постріли гармат, розриви снарядів і прийшов довгоочікуваний мир. У цей день у Вороновицькій бібліотеці відбувся вечір пам'яті " Пам'ять... Нетлінна і вічна", щоб відзначити 76 річницю з дня визволення селища Вороновиці.
Під час окупації в селищі відбувалися масові арешти, насильне вивезення жителів в Німеччину, розстріли єврейського населення.
Користуючись документами, ми мали можливість повернутися у той далекий 1941 рік.
"Після евакуації населення 21 липня 1941 року в понеділок в 9 годин ранку війська Червоної Армії відійшли за межі сільради і того ж дня в 11 годин дня Вороновицю заняли німецькі окупанти.
8 січня 1944 року в 23 години 40 хвилин війська Червоної Армії звільнили
територію Степанівського цукрозаводу, який за адмінподілом входив до складу Вороновицької сільської ради.
9 січня 1944 року до 12 години дня все містечко та його околиці були повністю
звільненні від німецьких загарбників. Отримавши підтримку в танках та живій
силі, 10 січня 1944 року німці розпочали контрнаступ з північно-західної
частини району. Відступаючи на нові вигідні позиції війська Червоної Армії 11
січня 1944 року залишили містечко Вороновиця і повернулися 13 березня 1944 року
звільнивши назавжди від німецької навали."
Своїми спогадами про свого дядю Героя Радянського Союзу Олійника Григорія Микитовича поділився племінник Олійник Леонід Васильович, а про подвиги свого батька Кавалера трьох орденів Слави Кекуха Василя Ілліча розповів Кекух Олександр Васильович.




четвер, 5 березня 2020 р.
ПІСНЯ СПРЯМОВАНА В МАЙБУТНЄ
4 березня до 205 - річниці з дня народження видатного прогресивного діяча української культури першої половини XIX ст. композитора Михайла Вербицького у Вороновицькій бібліотеці для учнів 8-А класу Вороновицького ліцею був проведений усний журнал "Пісня спрямована в майбутнє". Діти ознайомилися із життям та творчістю автора музики до гімну "Ще не вмерла Україна..."
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, які навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. Чубинському вона дуже сподобалась, через пів години він показав свій текст пісні "Ще не вмерла Україна", яку тут же гуртом проспівали на сербський мотив.
Перше виконання твору "Ще не вмерла Україна" як гімну відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвячений Тарасу Шевченку. Первісну музику Михайло Вербицький написав для солоспіву в супроводі гітари, а вже згодом підготував її до хору.
Спочатку "Ще не вмерла Україна" був віршем, що був написаний на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині, де вже були певні традиції створення патріотичних пісень.
Саме як національний гімн "Ще не вмерла Україна" визнався Іваном Франком, Лесею Українкою, трудовими українськими громадами в різних куточках світу. Особливо широко шанували і виконували цей гімн, бо його авторами були наддніпрянець і галичанин - це підкреслювало соборність українських земель. Як державний гімн законодавчо закріплений ухвалою сейму Карпатської України в 1939 році.
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, які навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. Чубинському вона дуже сподобалась, через пів години він показав свій текст пісні "Ще не вмерла Україна", яку тут же гуртом проспівали на сербський мотив.
Перше виконання твору "Ще не вмерла Україна" як гімну відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвячений Тарасу Шевченку. Первісну музику Михайло Вербицький написав для солоспіву в супроводі гітари, а вже згодом підготував її до хору.
Спочатку "Ще не вмерла Україна" був віршем, що був написаний на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині, де вже були певні традиції створення патріотичних пісень.
Саме як національний гімн "Ще не вмерла Україна" визнався Іваном Франком, Лесею Українкою, трудовими українськими громадами в різних куточках світу. Особливо широко шанували і виконували цей гімн, бо його авторами були наддніпрянець і галичанин - це підкреслювало соборність українських земель. Як державний гімн законодавчо закріплений ухвалою сейму Карпатської України в 1939 році.
середа, 19 лютого 2020 р.
НЕБЕСНІЙ СОТНІ ШАНА І ПОВАГА...
Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 – 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті. Їх назвали Небесною Сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.
У Вороновицькій бібліотеці презентовано фото-виставку "Небесній сотні шана і повага", на якій представлено фотографії та інформація про ті трагічні, для нашої країни, дні.

У Вороновицькій бібліотеці презентовано фото-виставку "Небесній сотні шана і повага", на якій представлено фотографії та інформація про ті трагічні, для нашої країни, дні.

субота, 15 лютого 2020 р.
ЖИВА ПАМ'ЯТЬ СЕРДЕЦЬ
З нагоди вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 31- річниці виведення військ з Афганістану у Вороновицькій бібліотеці відбувся вечір-зустріч з воїнами-афганцями, воїнами-інтернаціоналістами, воїнами-миротворцями Вороновицької громади.
Для наших афганців цей день став вічним Днем пам'яті. За кожним
воїном своя доля - свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому
полум'ї війни народжувалися молоді солдати і командири, які з перших днів
служби в Афганістані, пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби,
ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і
гідність. Працівники бібліотеки підготували відеофільм про односельчан-афганців, читали вірш директор Вороновицького БК Руслан Монзолевський та Валентина Монзолевська. З вітальним словом виступили : секретар Вороновицької ОТГ Олесенко С.Л, голова ради афганців Скалецький С.І., голова ради ветеранів Горовенко Т.Ф. Музичне вітання дарували начальник відділу культури Вороновицької ОТГ Віталій Волощук, художній керівник Інна Нікітенко та найменший учасник заходу Леонід Возний.




пʼятниця, 14 лютого 2020 р.
ТАЄМНЕ ПОБАЧЕННЯ З КНИГОЮ
День святого Валентина, який щорічно відзначають 14 лютого, здавна оповитий різними таємницями та легендами його походження. Прихильники свята закоханих надають романтичного значення цьому дню. День всіх закоханих, або ж День святого Валентина – це не лише свято романтики, кохання та ніжності. Як повідомляють різні джерела, свято оповите багатьма легендами і ніхто достеменно не знає, чи існував святий Валентин і чи справді він вперше подарував коханій романтичну валентинку.
Бібліотека долучилась до традиції святкування та експонувала книжкову виставку "Таємне побачення з книгою".



Бібліотека долучилась до традиції святкування та експонувала книжкову виставку "Таємне побачення з книгою".



четвер, 6 лютого 2020 р.
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЧИТАННЯ ВГОЛОС
Вже
протягом 11 років у різних країнах світу відзначається Всесвітній
день читання вголос.
Учасники акцій,
присвячених цьому дню,
обирають книжку на свій смак,
знаходять зацікавлену аудиторію
і просто читають вголос.
Цю ініціативу вже підхопили мешканці 173 країн.
Цьогоріч Всесвітній День
читання вголос припадає на середу 5-го лютого.
Ми
живемо в сучасному світі в добу технологій, які дуже стрімко розвиваються та
захоплюють усі сфери нашого життя. Як часто ми бачимо дитину, яка не відриває
очей від екрана смартфона чи планшета – у парку, в кафе, у дворі біля дому, у
транспорті і т. д. Читаючи більше книжок, діти отримують шанс відкрити для себе
нові ідеї та цілі світи, про існування яких вони навіть не здогадувалися.
Зважаючи
на те, що понад 173 країни вже долучилися до цієї події, робимо висновок, що
діти та молодь в усьому світі відкривають для себе нові книжки, вивчають нові
слова та дізнаються чимало нової корисної інформації.
Долучитися
до святкування Всесвітнього дня читання вголос можна за допомогою 4-х простих
кроків:
Оберіть
книжку.
Знайдіть
зацікавленого друга/друзів.
Читайте
вголос.
Сфотографуйте
найцікавіші моменти з заходу та розмістіть фото у соціальних мережах із мітками
#WorldReadAloudDay #Всесвітній_день_читання_вголос #Читаємовголос




Підписатися на:
Дописи (Atom)












