ДИТЯЧИЙ СВІТ ВСЕВОЛОДА НЕСТАЙКА

 

Всеволод Нестайко - унікальне явище в історії української дитячої літератури: він єдиний із прозаїків, хто писав тільки для дітей упродовж півстоліття. Автор, чиї твори увійшли до золотого фонду дитячої літератури. Він залишається не лише найчастіше друкованим і тиражованим автором та найбільш читаним.

Почувши  його ім’я на обличчях переважної більшості дітей заквітнуть усмішки, а в очах їхніх мам і тат заграють веселі бісики. Його світ – тонкий візерунок дитячої казки, сплетений із тисячі чарівних образів і найдивовижніших створінь. Здається, він говорить тими самими словами і малює тими самими пензлями, що й сотні інших письменників і казкарів, але чомусь його творів не можна випустити з рук, не дочитавши до кінця.

Сьогодні Всеволоду Зіновійовичу виповнилось би 95 років. Запрошуємо почитати книги цього напрочуд доброго та веселого письменника представлені на книжковій виставці «Дитячий світ Всеволода Нестайка», а також спробувати перевірити свої знання у вікторині за посиланням

https://learningapps.org/watch?v=ps87r63ia01

 

КРУТИ ВЧАТЬ ДИВИТИСЯ У МАЙБУТНЄ

29 січня Україна відзначає та вшановує пам’ять героїв  Крут, які боролися та загинули за вільну Україну.  

 У бібліотеці була проведена інформаційна година "Крути вчать дивитися в майбутнє", присвячена одній із найтрагічніших, але водночас героїчних сторінок української історії.

Учні Професійно-технічного училища №14 мали змогу більше дізнатися про події того зимового дня, коли відчайдушні та сміливі студенти, гімназисти й курсанти стали на захист молодої Української Народної Республіки, обороняючи її від більшовицьких військ. Про хронологію подій, героїзм молодих захисників і трагічну долю цього бою. Особливу увагу було приділено тому, як пам’ять про героїв Крут надихає сучасних українців боротися за незалежність і свободу своєї держави.

Пам’ять про героїв Крут живе, а їхній подвиг є прикладом незламності та відданості ідеалам свободи.

Ми щиро дякуємо всім, хто приєднався до заходу, і запрошуємо молодь нашої громади до подальших зустрічей у бібліотеці.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ...

27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року, Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

У Голокості Україна втратила 1,5 мільйона євреїв, які були знищені прямо на її території, в ямах та ярах на околицях міст і сіл. За підрахунками дослідників, в Україні до 2000 «менших бабиних ярів» — місць, де нацисти убивали євреїв.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати всім тиранам і агресорам сьогоднішнього світу про небезпечність і наслідки їхніх дій. І рано чи пізно всі понесуть покарання за свої нелюдські вчинки.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост.

       

ДЕНЬ КРОСВОРДІВ УКРАЇНА ПІД СТЯГОМ СОБОРНОСТІ

В ЄДНОСТІ СИЛА

Сьогодні, 22 січня, ми відзначаємо День Соборності України – свято єдності нації, яке нагадує всім що ми, українці, один народ і жодні кордони не зможуть нас розділити.

У рамках діяльності клубу за інтересами "Розмовляємо українською" у нашій бібліотеці відбулося тематичне засідання, присвячене Дню Соборності України. Учасники заходу разом згадали історичне значення цієї дати, обговорили поняття єдності та соборності в сучасному контексті.

Окрім змістовної бесіди, присутні мали змогу переглянути фільм "Легіон", який відкриває нові сторінки боротьби за незалежність України. Емоційна атмосфера стрічки ще більше надихнула учасників на обговорення важливості національної єдності.

Разом творімо майбутнє, плекаючи мову, історію та культуру нашого народу. В єдності – наша сила. Ми завжди будемо захищати територіальну цілісність України, боронити соборність і свободу, здобуту нашими пращурами. Кожен українець розуміє важливість й ціну цієї боротьби та впевнений, що немає сили, яка б змогла зламати сильний дух нашої нації.

Щиро дякуємо всім, хто долучився до нашого засідання! Запрошуємо до участі в наступних засіданнях клубу!

 

 

ПОЕТИЧНІ КРИЛА ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

 

Василь Симоненко – український поет, учасник руху опору, був одним із числа шістдесятників. Його життя обірвалося досить рано, але своєю діяльністю та працями він залишив глибокий слід у серці кожного українця. Сьогодні поезія Симоненка, у якій він возвеличував любов до рідної землі, трепетно відгукується всім нам як ніколи раніше. 

ДЕСЯТЬ ФАКТІВ ПРО ЖИТТЯ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

• Батько Василя зник невдовзі після його народження. Виховували майбутнього генія мати та дідусь.
• Школу Симоненко закінчив із золотою медаллю та став студентом факультету журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка.
• Працював на Черкащині у газетах : «Черкаська правда», «Молодь Черкащини» та «Робітнича газета» в якості кореспондента.
•  У важкий для України час, багато віршів Василя Симоненка не опубліковували, та ті, які допускалися до друку, коригувалися. Адже у його творчості присутня гостра сатира щодо радянської влади та возвеличення любові до рідної землі.
• Разом зі своїми друзями Симоненко займався питаннями розкриття злочину Сталіна проти українського народу. Сміло йшов на ризики, які загрожували його життю.
•  Влітку 1962 року письменника заарештовують. Його сильно побили, в основному постраждав хребет та нижня частина спини. Побої міліціонерів прискорили розвиток раку у поета.
• Одружився Василь зі своєю коханою Людмилою 27 квітня 1957 року. Жінка не розуміла такого пристрасного захоплення літературою свого чоловіка. У них народився син Олесь.
• Перед смертю Симоненко написав заповіт до спілки письменників України, із проханням подбати про його родину та матір.
• Поет був нагороджений Шевченківською премією посмертно, уже в незалежній Україні.
•  У багатьох містах нашої країни є вулиці на честь Василя Симоненка. В Черкасах та рідному селі поета функціонують музеї. Іменем поета названо п’ять премій: Літературна премія «Берег надії» імені Василя Симоненка (1986—2013), Літературна премія імені Василя Симоненка НСПУ (1987—2010), Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка (2012), Лубенська районна літературно-мистецька премія імені Василя Симоненка (2000), Журналістська премія імені Василя Симоненка (2012).