ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ: «ВІДЧУТИ НА ДОТИК ЕПОХУ» ​​

13 березня 2025 року виповнюється 65 років Юрію Андруховичу — письменнику, якого жартома називають "патріархом української літератури".

​​ Він відомий своїми романами, поезією та публіцистикою. Основні теми творів — ідентичність, культура та політика України. Лауреат багатьох літературних премій. Андрухович справив великий вплив на сучасну українську літературу, його часто називають одним із головних українських письменників-постмодерністів.  Творчість Юрія Ігоровича має значний вплив на сучасний літературний процес в Україні. З його ім`ям пов`зані перші факти зацікавленості сучасною українською літературою на Заході.

Пропонуємо ознайомитись  з творчічстю письменника та радимо прочитати  його книги

«Таємниця». Цей роман написаний в жанрі, який сам автор називає "Замість роману". Дамо цитату з передмови: "Ми вибрали останній тиждень березня, сім днів. Щоранку він приходив до мого тимчасового африканського помешкання на Штуттґартер Плятц, 22 і щовечора повертався до себе на схід Берліну. Щодня ми проговорювали по 8 - 10 годин і між нами був його диктофон. Звичайно, сказати "проговорювали" буде неточністю: говорив переважно я, а він переважно ставив запитання. При цьому ми поступово спорожнювали від одної до двох з половиною пляшок котрогось із наших улюблених бренді. Кожного з цих днів ми проживали (я повторно) певний добрячий шматок мого життя. Остаточне розуміння сього, що зі мною насправді відбувалося в усі ті роки, далекі і ближчі, приходило, як і сп'яніння, щойно наприкінці дня, увечері. А назавтра ми, просвітлені й очищені, бралися за наступний шматок. І так було протягом усіх днів за винятком сьомого. На сьомий день ми домовилися поїздити Берліном. Ми різко змінювали ландшафти, соціальні уклади, напрямки руху і засоби пересування, ми говорили про все на світі, а його диктофон - попри офіційно проголошений нами день заслуженого спочинку - завжди лишався увімкнутим". "Він" – це Еґон Альт. Sapienti sat.

«РадіоНіч» – найгостросюжетніший, а водночас найліричніший твір Юрія Андруховича. Простір, у якому авантюрний роман зустрічається з фентезі, а Девід Бові – з мандрівними музикантами Середньовіччя

Як і в «реальній дійсності», ще одна революція зазнала поразки. Можливо, тому, що втратила свого загадкового лідера. Йосип Ротський (не плутати ні з Йосіфом Бродським, ні з Йозефом Ротом), музичний герой барикад, змушений хоч кудись утікати, приміряючи на себе долю багатьох інших Йосипів. Його переслідують, і режимні спецслужби – це лише пів біди. Є ще недоречна любов, з якою не звладати, і банківська таємниця, з якою не впоратися. В’язничний досвід і мимовільно успішний теракт. А також розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем. Останній сховок, звідки дозволено вести нічний етер. Чи справді останній?..

«Коханці Юстиції» - паранормальний роман, у якому окремі життєписи з притаманною автору композиційно-стилістичною майстерністю об’єднуються в художню цілість і аж волають про восьми-з-половиною-серійну кінематографічну реалізацію. Родинно-побутові і політичні вбивства, зґвалтування і грабунки, розбещення малолітніх і загадкове відокремлення голови, ідейні зради і зради заради ідеї, закладені різним дияволам душі й не завжди справедливі, але часто жахливі покарання. Чого ще треба, щоб читач відчув себе благим і з насолодою усвідомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями примхливої Юстиції? Та вже - за старою доброю традицією - й над автором, якому спало на думку увічнити таких пропащих істот.