З нагоди 125-ї річниці від дня народження нашого славетного земляка — видатного фольклориста, етнографа та педагога Гната Трохимовича Танцюри у бібліотеці було проведено краєзнавчу годину. Це Людина, яка звичайним олівцем на клаптиках паперу збудувала вічний пам'ятник подільській культурі. Народився Гнат Танцюра 10 червня 1901 року в селі Зятківці, що на Гайсинщині, у звичайній, багатодітній селянській родині. Часи були скрутні, але хата Танцюрів завжди повнилася співом. Мати Гната знала безліч пісень, і саме від неї хлопець успадкував цей трепетний потяг до народної творчості. Уже в десятирічному віці маленький Гнат починає записувати до свого зошита перші розповіді односельців, казки та народні приказки. Це не була забавка. Це було глибоке, ще неусвідомлене дитяче розуміння: якщо цього не записати зараз — завтра воно зникне назавжди.
Він став учителем. Усе своє життя Гнат Трохимович викладав українську мову та літературу в школах Гайсинщини. Учні обожнювали його. Він ходив з ними у походи, вчив любити рідний край, а вечорами… вечорами запалював каганець і розшифровував свої денні записи, перетворюючи почуті мелодії на ноти.
Найяскравіша сторінка в біографії Гната Танцюри розпочалася у 1918 році, коли доля звела його з неписьменною селянкою Явдохою Сидорівною Зуїхою. Ця жінка володіла феноменальною пам'яттю і була справжнім живим архівом народної мудрості.
Уявіть собі цей дивовижний тандем: молодий, затятий учитель-дослідник і літня жінка, яка не вміла ні читати, ні писати, але тримала в голові тисячі мелодій і сюжетів. Протягом 12 років Гнат Танцюра скрупульозно, пісня за піснею, записував її репертуар.Результат цієї співпраці приголомшив науковий світ. Танцюра записав від Явдохи Зуїхи 1008 пісень! Окрім цього — близько 400 прислів’їв та приказок, 156 казок, безліч загадок. Світова фольклористика не знає іншого такого прикладу, коли б від одного носія було записано таку колосальну кількість матеріалу з нотами!
.jpeg)
Немає коментарів:
Дописати коментар