пʼятниця, 21 січня 2022 р.

ОДНА ЄДИНА СОБОРНА УКРАЇНА

   22 січня 1919 року навіки вкарбувалося в історію українського народу як величне національне свято.
Саме в цей день проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, який увійшов в історію українського народу як свято національної єдності. Цей день є символом об’єднання України. Він стверджує нерозривний зв’язок між усіма поколіннями борців за її волю і незалежність, демонструючи перед усім світом неподільність української землі і непохитність та монолітність української нації. Адже саме в єдності дій та соборності душ ми можемо досягти величної мети – сильної й високорозвиненої, духовно багатої, вільної й демократичної, європейської України. 
Патріотичне виховання є одним з пріоритетних напрямків  роботи нашої бібліотеки.Для шанувальників історії України  експонується патріотична книжкова виставка  "Одна єдина соборна Україна"  на якій представлена література, що висвітлює найважливіші події в історії України – передумови і причини об’єднавчого процесу, тернистий шлях України до соборності, ідеї побудови української, самостійної, соборної Держави.
                                                              

вівторок, 18 січня 2022 р.

РІЗДВЯНІ РОЗВАГИ

 18 січня на гостинну до Публічної бібліотеки Вороновицької селищної ради завітали із колядками та щедрівками вихованці старшої групи   КЗ "ЗДО "Ромашка"Вороновицької селищної ради. Дітей у бібліотеці зустрічали казкові герої : Сніговичок та Зимонька-Зима, які здійснили цікаву подорож Книжковим містечком. Дітлахи знайомилися із книжечками про Різдвяні свята.   Весело та цікаво діти провели час у бібліотеці : водили хороводи, співали разом із господарями Книжкового містечка, грали у цікаві ігри та знайомилися із традиціями зимових свят. По закінченні свята  вихованців пригостили солодощами.






АЛАН МІЛН і ВСІ-ВСІ-ВСІ...

        Цьогоріч 18 січня ми відзначаємо 140-ву річницю від дня народження Алана Олексанлра Мілна - британського дитячого письменника, автора чисельних п’єс, детективних романів, комічних оповідань і дитячих віршів.  Алан Олександр Мілн здобув світове визнання завдяки іграшковому ведмежаткові Вінні-Пухові. Добрий та трохи незграбний ведмедик спроможний навчити дітей та дорослих досить простим, але важливим істинам. І робить це з гумором!

        Історія одного з найвідоміших казкових персонажів XX століття Вінні-Пуха почалась 21 серпня 1921 року, коли письменник Алан Александр Мілн подарував своєму синові Крістоферу Робіну плюшевого ведмедя на день народження. Крістоферу Робіну в цей день виповнився один рік. А от П’ятачок насправді був іграшкою Крістофера Робіна, подарованою сусідами, а ослик Іа-Іа, як і сам Вінні, був подарований батьками. Ця іграшка була позбавлена ​​хвоста самим Крістофером Робіном в процесі ігор, що і послужило приводом для Мілна-старшого зробити ослика самим похмурим і сумним героєм. Кенга з Ру і Тигра, які в оповіданнях про Вінні-Пуха з’являються дещо пізніше, були куплені батьками Крістоферу Робіну вже спеціально, щоб урізноманітнити історії. Єдиними, кого у Крістофера Робіна не було, були Сова і Кролик, саме тому вони в історіях постають як реальні звірі, а не як іграшки.
     Відомий факт Алан Мілн ніколи не читав книг про Вінні-Пуха Крістоферу Робіну. Він вважав за краще виховувати сина на творах свого улюбленого Вудхауза. Крістофер вперше прочитав вірші і розповіді про ведмедика тільки через 60 років після їх появи.
                  






пʼятниця, 14 січня 2022 р.

ПРОВІСНИК НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

 15 січня 30 років тому(1992) Президія Верховної Ради України ухвалила указ про Державний гімн України

Вірш «Ще не вмерла Україна», який став поетичною складовою майбутнього Національного, а згодом – Державного Гімну, написав український поет, етнограф і фольклорист Павло Чубинський ранньої осені 1862 року.
Текст блискавично поширився в українофільських гуртках, які незадовго до того об’єднались у Громаду — організацію української інтелігенції в Києві, яка займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю (існувала в 1859-76р.р., була заборонена Емським указом). Вірш став настільки популярним і так надихав українство, що того ж таки 1862-го, 20 жовтня, начальник жандармерії князь Долгоруков розпорядився вислати Чубинського до Архангельської губернії — «за вредное влияние на умы простолюдинов».
Вперше вірш П.Чубинського був надрукований у числі 4 від 1863р. львівського часопису «Мета». Тоді він і потрапив на очі відомому композитору, отцеві Михайлові Вербицькому з Перемишля, який щиро захопився твором і написав до нього музику (інша версія – музику на текст Чубинського о.Михайлові замовила перемишльська «Громада»).
Перше виконання твору «Ще не вмерла Україна» як Гімну відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі — ним завершили концерт, присвячений пам’яті Тараса Шевченка. Того ж року вірш уже був надрукований разом із нотами. Твір у виконанні українського оперного співака-тенора Модеста Менцинського був записаний на платівку в Кельнському відділенні «Грамофона» у жовтні 1910 р.
Під час Української Революції, в 1917—1920 р.р., «Ще не вмерла Україна» став одним із державних гімнів (славнів) УНР та ЗУНР. Так, у червні 1917р. видання The New York Times повідомило про затвердження офіційного перекладу Гімну України. Під час проголошення Акту Злуки — Універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у єдину Українську Народну Республіку — на Софійському майдані у Києві «Ще не вмерла Україна» та «Вічний революціонер» М.Лисенка на слова І.Франка лунали у виконанні Республіканської капели УНР під керівництвом Кирила Стеценка.
Після захоплення України більшовиками Гімн «Ще не вмерла Україна» був заборонений, за його виконання та навіть зберігання тексту і нот людину могли просто розстріляти.
За якийся час після утворення СРСР виникла ідея затвердити не лише загальносоюзний, а й «республіканські» гімни – така собі імітація «суверенітетів». Звичайно, текст П.Чубинського навіть не розглядався. Завдання компартії полягало у створенні гімну, яким би прославлялася й оспівувалася б вона ж, компартія. Відіграло велику роль і те, що під час повстанської боротьби 20-х-30-х років та в часі героїчних змагань Української Повстанської Армії твір «Ще не вмерла Україна» лунав як Національний Гімн на всіх українських теренах, тож владі кортіло знайти якийся ніби «замінник».
1949 р. УРСР отримала гімн на слова Павла Тичини та музику Антона Лебединця «Живи, Україно, прекрасна і сильна…». Аж у 1978р. з його тексту було вилучено рядок «І Сталін веде нас до світлих висот».
Національний Гімн «Ще не вмерла Україна» мільйонноголосо лунав на мітингах і демонстраціях від початку 80-х, його виконували на з’їздах і зборах новітніх політичних і громадських організацій. Уперше в залі парламенту Гімн виконали депутати з «Народної Ради» після проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року.
15 січня 1992р. Верховна Рада на чолі з І.Плющем затвердила… «музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М. М. Вербицький».
Чи вкотре спрацював страх тодішніх керманичів перед «старшим братом», чи – знову-таки вкотре — «присіли» перед доморощеними україноненависниками –та відтоді тривалий час наша держава мала в якості Гімну «пісню без слів», як гірко жартували українці. На офіційних заходах виконувалася музика М.Вербицького в редакції композиторів М.Скорика та Є.Станковича.
Лише 6 березня 2003 р. Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний Гімн України» (законопроект Президента України Л.Кучми).У статті 1 Закону, зокрема, зазначено: «…Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Гімн України лунав на Майдані під час Помаранчевої революції 2004р. та Революції гідності 2013-14 років. Його називають одним із кращих у світі. Не одне щире українське серце тріпоче з перших його акордів.




УВАГА ! НОВІ КНИГИ

Публічна бібліотека Вороновицької селищної ради отримала транш за Державною програмою поповнення бібліотечних фондів від Українського інституту книги 684 примірника. Швиденько ми їх обліковуємо і починаємо видавати для наших читачів.


МАЙСТЕР СУЧАСНОЇ ПРОЗИ

 14 січня виповнюється 85 років від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала – дивовижного, загадкового, майже нерозкритого критиками письменника. Він – майстер найрізноманітніших жанрів в сучасній українській літературі. Є в письменника більше двохсот оповідань, два десятки повістей, два романи, три поетичні збірки, книжки для дітей і публіцистика. Його повісті «Сільські вчителі» та «Шкільний хліб» (1971) перекладено російською, білоруською, німецькою, румунською, чеською мовами. В Україні їх було видано через п’ятнадцять років після написання. За повість «Саййора» та збірку оповідань «Пролетіли коні» Євген Гуцало у 1985 році удостоєний високого звання лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

Євген Гуцало жив у слові й словом себе виявляв у світі.
Щоб дізнатися більше про життя і творчість письменника, розкрити нові грані його таланту, запрошуємо вас до нашої бібліотеки, де ви ознайомитесь з книжковою виставкою «Майстер сучасної прози».


четвер, 9 грудня 2021 р.

 Щорічно в Україні 14 грудня відзначають День ліквідатора аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Цю дату встановили у 2006 році на честь 20 років із закінчення будівництва саркофагу на ЧАЕС. Число пожежників, військових і просто добровольців, які брали участь в ліквідації наслідків аварії становить понад півмільйона людей. Їх називають «тими, хто врятував світ».

Аварія, що сталася на атомній електростанції в квітні 1986 року, залишається найдраматичнішою та найважчою за своїми наслідками катастрофою в історії України. Вона і зараз впливає на життя мільйонів людей. Її масштаби могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії. Ризикуючи своїм життям та здоров'ям, вони виконали свій обов'язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації.

 До Дня ліквідатора Публічна бібліотека Вороновицької селищної ради спільно з КЗ"Вороновицький ліцей" провели вечір-пам'яті "А думка людська пам'ятатиме вас".