КАМЕРТОН ПОЕЗІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО

Вороновицька бібліотека долучилася до обласного конкурсу-флешбук "Камертон поезії Ліни Костенко"

                                                   https://youtu.be/6_h_t8thOUk

ПАМ'ЯТЬ... НЕТЛІННА І ВІЧНА

13 березня 76 років пройшло з того березневого дня, коли замовкли останні постріли гармат, розриви снарядів і прийшов довгоочікуваний мир. У цей день у Вороновицькій бібліотеці відбувся вечір пам'яті " Пам'ять... Нетлінна і вічна", щоб відзначити 76 річницю з дня визволення селища Вороновиці. 
Під час окупації в селищі відбувалися масові арешти, насильне вивезення жителів в Німеччину, розстріли єврейського населення.
Користуючись документами, ми мали можливість повернутися у той далекий 1941 рік.
"Після евакуації населення 21 липня 1941 року в понеділок в 9 годин ранку війська Червоної Армії відійшли за межі сільради і того ж дня в 11 годин дня Вороновицю заняли німецькі окупанти.

8 січня 1944 року в 23 години 40 хвилин війська Червоної Армії звільнили територію Степанівського цукрозаводу, який за адмінподілом входив  до складу Вороновицької сільської ради.

9 січня 1944 року до 12 години дня все містечко та його околиці були повністю звільненні від німецьких загарбників. Отримавши підтримку в танках та живій силі, 10 січня 1944 року німці розпочали контрнаступ з північно-західної частини району. Відступаючи на нові вигідні позиції війська Червоної Армії 11 січня 1944 року залишили містечко Вороновиця і повернулися 13 березня 1944 року звільнивши назавжди від німецької навали."

Своїми спогадами про свого дядю Героя Радянського Союзу Олійника Григорія Микитовича поділився племінник Олійник Леонід Васильович, а про подвиги свого батька Кавалера трьох орденів Слави Кекуха Василя Ілліча розповів Кекух Олександр Васильович.

 

 

ПІСНЯ СПРЯМОВАНА В МАЙБУТНЄ

4 березня до  205 - річниці з дня народження видатного прогресивного діяча української культури першої половини XIX ст. композитора Михайла Вербицького у Вороновицькій бібліотеці для учнів 8-А класу Вороновицького ліцею був проведений усний журнал "Пісня спрямована в майбутнє". Діти ознайомилися із життям та творчістю автора музики до гімну "Ще не вмерла Україна..."
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, які навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. Чубинському вона дуже сподобалась, через пів години він показав свій текст пісні "Ще не вмерла Україна", яку тут же гуртом проспівали на сербський мотив.
Перше виконання твору "Ще не вмерла Україна" як гімну відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвячений Тарасу Шевченку. Первісну музику Михайло Вербицький написав для солоспіву в супроводі гітари, а вже згодом підготував її до хору.
Спочатку "Ще не вмерла Україна" був віршем, що був написаний на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині, де вже були певні традиції створення патріотичних пісень.
Саме як національний гімн "Ще не вмерла Україна" визнався Іваном Франком, Лесею Українкою, трудовими українськими громадами в різних куточках світу. Особливо широко шанували і виконували цей гімн, бо його авторами були наддніпрянець і галичанин - це підкреслювало соборність українських земель. Як державний гімн законодавчо закріплений ухвалою сейму Карпатської України в 1939 році.