ВЕЛИКОДНЯ ВИСТАВКА-ІНСТАЛЯЦІЯ

 У Публічній бібліотеці Вороновицької селищної ради представлена книжкова виставка-інсталяція «Великдень іде - свято в душі несе». Одним із найурочистіших для кожного християнина свята, яке приносить багато радості і душевної теплоти є Великдень. Це дійсно Великий День, який прославляє Воскресіння Ісуса Христа . Він знаменує собою любов до життя, перемогу над смертю і надію на вічне існування.

Це свято має свої традиції, які встановлювалися поступово протягом багатьох століть. Так як Великдень – найяскравіша ознака всього живого і оновленого, то головними символами цього дня вважаються Життя (паски і розфарбовані яйця), Вода і Благодатний Вогонь. У всіх містах і селах у великодню ніч люди йшли до церкви, слухали Богослужіння, святили воду і великодній кошик з продуктами.

На виставці представлено багато цікавої інформації про народні великодні традиції, обряди та звичаї. Про це світле, радісне свято можна дізнатись , переглянувши книги , статті з періодичних видань , які є на виставці.

Це свято символізує все найдорожче і головне, що є у людей: добро, любов, прощення, а ще Божу ласку і змилування. В цей святковий день є чудова традиція провідати всіх своїх рідних, зібратися всім разом за великим родинним столом, щоб славити Ісуса Христа: Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Я-СВІТЛО, Я-ВІТЕР, Я-БІГ ПО ПІСКУ

                    До 80-річчя від дня народження Ірини Жиленко (1941 - 2013) української  поетеси, дитячої письменниці, журналістки.

Ірина   Володимирівна  Жиленко  народилася 28 квітня  1941 року   під час Другої світової війни у Києві. Втратила усіх рідних, виховувалася у родичів в Звенигороді. В 1964 році заочно закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка. Працювала в редакціях газет і журналів.  Перший вірш написала  у восьмирічному віці. Дебютувала 1965 року збіркою «Соло на сольфі», яка спричинила тривалу дискусію у пресі. Одружилася із відомим українським письменником Володимиром Дроздом. 

 Твори І. Жиленко виходили в перекладі багатьма мовами світу. Авторка низки дитячих творів: повістей для дітей «Двічі по два дорівнює кульбабці» (1983) і «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером» (1986), «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки про буфетного гнома». Головна тематика лірики Жиленко – обійстя та домашній сад,  родина, природа, доброта. У її поезії критики вбачають щирий ліризм, сполучений із вразливістю та винятковим смаком, насолоду життям з меланхолійним пізнанням мінливості світу, обережний еротизм та роздуми про смерть.

Померла поетеса 3 серпня 2013 у Києві, чин відспівування відбувся у Київському Фролівському монастирі.

 

ДОЛІ РОЗЩЕПЛЕНІ АТОМОМ

 

ЧОРНОБИЛЬ-ЧОРНА СТОРІНКА НАШОЇ ІСТОРІЇ

           Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чоронобильська трагедія. Пройшло тридцять п'ять років з того часу як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Смертоносна пилюка з ядерної печі покрила білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля. Горем і болем увійшов Чорнобиль у життя мешканців нашої громади, розділив їх долі на "до" та "після". Тож уже тридцять п'ять років поспіль ми організовуємо зустрічі  у бібліотеці з очевидцями  тих подій. Їх спогади висвітлюють широке коло моральних питань, змушують нас замислитись над уроками минувшини.

    Цьогоріч на вечорі  - зустрічі "Чорнобиль- чорна сторінка нашої історії" були присутні  голова Вороновицької громади Олександр Ковінько, голова спілки Чорнобильців Леонід Возний, голова ради ветеранів селища Валентина Квятковська, ліквідатори аварії, учні КЗ "Вороновицький ліцей".  

  Вихованці Вороновицької школи мистецтв класу театрального мистецтва (керівник Валентина Монзолевська) презентували літературно-музичну композицію "Діти Чоронобиля". На завершення заходу художній керівник Вороновицького будинку культури Інна Нікітенко подарувала пісню "Раєм називають Україну". 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КНИГИ ТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА

 

«Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості…»

                                                                             /Повість минулих літ

Сьогодні, 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання.

Цей день відзначають щорічно, починаючи з 1996 року.  Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного початку  всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.

У Всесвітній день книг і авторського права ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших авторів. Бажаємо їм глибокого натхнення і легкого пера! Ваша роль у розвитку сучасної культури безцінна. Нехай ваш талант і надалі продовжує служити збереженню і примноженню духовного багатства кожної держави і світу в цілому!

ТВОРЧИЙ ТАЛАНТ АНДРІЯ КУРКОВА

23 квітня святкує свій ювілей, 60 років, сучасний український письменник, Золотий письменник України та  один з найбільш цікавих і прославлених діячів сучасного українського літературного процесу Андрій Курков. Його твори перекладені 36 мовами світу, які увійшли до списку європейськиї бестселерів.

У бібліотеці представлена книжкова виставка "Творчий талант Андрія Куркова". Всі книги письменника відрізняються яскравими персонажами і поглинаючими, захоплюючими сюжетами . Завдяки цьому створюється враження, ніби персонажі його книг дійсно живуть серед нас, і ми навіть періодично зустрічаємо їх на вулиці.

"ШАРЛОТТА БРОНТЕ : ПРОСЛАВЛЕНА РОМАНІСТКА"

  Двісті п’ять років тому народилась одна з найвідоміших у світі сестер-письменниць – Шарлотта Бронтте. Сталося це 21 квітня 1816 в Західному Йоркширі і дівчинка була вже  третьою дитиною: Мері, Елізабет, Шарлотта, Патрік Бренуелл, Емілі і Енн) в сім’ї священнослужителя англіканської церкви.  Коли дівчинці було п’ять років, її мати померла, і її тітонька Елізабет Бренуелл переїхала в їх будинок щоб наглядати за осиротілими дітьми. Коли Шарлотті було вісім років, дві її старші сестри, Марія і Елізабет померли від сухот. Ця подія зробила Шарлотту відповідальною за сім’ю, і найстаршою серед решти чотирьох дітей, що зміцнило її особистість і дух.

Літературна обдарованість Шарлотти Бронте виявилася рано, але шлях до визнання виявився для неї довгим і болісним. Лише в 1846 році сестрам Бронте вдалося видати збірку своїх віршів, але успіх принесли Шарлотті не вірші, а роман «Джен Ейр», що вийшов в 1847 році.

У грудні 1852 року Шарлотта Отримала пропозицію руки і серця від вікарія (другого священика приходу) свого батька, Артура Белла Ніколлса. Батько Шарлотти був проти цього союзу, почасти тому, що вважав доньку занадто хворобливою, щоб виносити дитину і народити її без жахливих наслідків. І, щоб не засмучувати батька, Шарлотта відмовила Артуру. Не дивлячись на це, Белл Николлс не здавався, і продовжував залицяння, і  пара  таки одружилася 29 червня 1854 року. Шлюб був щасливим, але дуже коротким. Шарлотта Бронте померла на останньому терміні вагітності 31 березня 1855 року.

Романи Шарлотти Бронте:

- Джейн Ейр, 1846-47, виданий в 1847 р.

- Шерлі, 1848-49, виданий в 1849 р.

- Городок, 1850-52, виданий в 1853 р.

- Учитель, 1845-46, виданий в 1857 р.

- Емма (незавершений; роман завершила, дбайливо поставившись до спадщини Шарлотти Бронте, письменниця Констанс Сейвері, яка опублікувала роман «Емма» під наступним співавторством: Шарлотта Бронте and Another Lady. Крім цього, роман Шарлотти дописала ще в одному варіанті Клер Бойлан, і назвала його «Емма Браун»). 

Наша бібліотека має цікаву підбірку книг Бронте, яку ми з радістю представляємо нашим користувачам у день ювілею найстаршої з письменниць:

 

ТОЙ, ЩО ЛІКУЄ СМІХОМ

 

Олег Чорногуз

Прочитать другие публикации на Calaméo

"АБІС Кoha - Biblio. Center"

 13 квітня бібліотека взяла участь в онлайнові презентації "АБІС Кoha - Biblio. Center . Все про автоматизовану бібліотечну інформаційну систему Кoha ". 

Визначення автоматизованих бібліотечних інформаційних систем (АБІС) вимагає уточнення кола професійних завдань. Із цих завдань на першу позицію виходить заміна традиційних бібліотечних технологій на автоматизовані, починаючи з комплектування й закінчуючи різноманітним обслуговуванням користувачів.

Головним елементом традиційної АБІС стає електронний каталог (ЕК) з усіма його функціями. Всі властивості традиційної бібліотеки при роботі в АБІС зберігаються, не сильно змінюючись, насамперед, зберігаються фонди в тому вигляді до якого всі звикли. В ЕК присутні посилання на повні тексти, малюнки, аудіо- і відео- матеріали, а також посилання на ресурси Інтернет.

Основною складовою частиною традиційної АБІС є система автоматизації бібліотек (САБ), що забезпечує, з погляду конкретної бібліотеки, максимально комфортний і адекватний доступ користувачів до фондів бібліотеки. Саме завдяки САБ забезпечуються функції поповнення, ведення й надання користувачам ЕК, підтримуються бібліотечні формати й стандарти, а також лінгвістичні засоби ЕК.

Окремі функції програмного забезпечення більшості АБІС являють собою функціонально завершені модулі, які об'єднані в загальний інтерфейс. Приблизний перелік модулів включає:

• придбання фондів (замовлення, виставлення рахунків та отримання);
• каталогізація (внесення та бібліографічний опис примірників);
• обіг (видача/повернення примірників читачам);
• періодику (відстеження журналів та газет);
• OPAC — загальнодоступний електронний каталог та інтерфейс для користувачів.

Інформаційна технологія сучасної бібліотеки ґрунтується, в першу чергу, на автоматизованій бібліотечній інформаційній системі (АБІС) (library automation system (LAS)), що забезпечує опрацювання, аналітико-синтетичне оброблення та представлення користувачам документного фонду бібліотеки (як традиційного (паперового), так і електронних інформаційних ресурсів), обслуговує бібліотечні фонди на всіх етапах: від придбання до замовлення.  

ПЕРШОМУ, ЯК НІКОМУ ПОТРІБНА МУЖНІСТЬ

12 квітня 1961 року весь світ був приголомшений повідомленням про початок нової ери космічних польотів. У цей день космонавт майор  Юрій Гагарін облетів планету Земля на орбітальному космічному кораблі «Восток». Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин. До цього моменту були запуски у космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорила космос. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики і сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснювали посадки на Місяць і Венеру, почалося активне вивчення Сонячної системи. Перший політ людини був найважчою і найнебезпечнішою, але прагнення до підкорення космосу багатьох тисяч людей, які брали участь в підготовці польоту, подолало всі перешкоди.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики». Пізніше, 7 квітня 2011 року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

Більш детальнішу інформацію по даній темі зна    йдете у матеріалах книжково-ілюстрованої виставки "Першому, як нікому потрібна мужність", яка представлена у бібліотеці.

ОТРИМАННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ

З метою активізації проєкту "Дія. Цифрова освіта" Міністерство цифрової трансформації України в партнерстві з Всеукраїнською громадською організацією Українська бібліотечна асоціація" сприяє компютеризації сільських бібліотек територіальних громад області. В рамках проєкту Вороновицька територіальна громада для бібліотек смт.Вороновиця та Степанівка отримала по 2 комплекти комп'ютерної техніки та столи. Комп'ютери будуть використовуватися для бібліотечної роботи, доступу користувачів до мережі Інтернет та можливості здобувати цифрові навички на платформі "Дія. Цифрова освіта"

В МАЙБУТНЄ - ЗДОРОВИМИ!

 

Здоров’я для всіх: будь-кого, будь-де!

Прочитать другие публикации на Calaméo