Я-СВІТЛО, Я-ВІТЕР, Я-БІГ ПО ПІСКУ

                    До 80-річчя від дня народження Ірини Жиленко (1941 - 2013) української  поетеси, дитячої письменниці, журналістки.

Ірина   Володимирівна  Жиленко  народилася 28 квітня  1941 року   під час Другої світової війни у Києві. Втратила усіх рідних, виховувалася у родичів в Звенигороді. В 1964 році заочно закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка. Працювала в редакціях газет і журналів.  Перший вірш написала  у восьмирічному віці. Дебютувала 1965 року збіркою «Соло на сольфі», яка спричинила тривалу дискусію у пресі. Одружилася із відомим українським письменником Володимиром Дроздом. 

 Твори І. Жиленко виходили в перекладі багатьма мовами світу. Авторка низки дитячих творів: повістей для дітей «Двічі по два дорівнює кульбабці» (1983) і «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером» (1986), «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки про буфетного гнома». Головна тематика лірики Жиленко – обійстя та домашній сад,  родина, природа, доброта. У її поезії критики вбачають щирий ліризм, сполучений із вразливістю та винятковим смаком, насолоду життям з меланхолійним пізнанням мінливості світу, обережний еротизм та роздуми про смерть.

Померла поетеса 3 серпня 2013 у Києві, чин відспівування відбувся у Київському Фролівському монастирі.